Насилля проти журналістів продовжує набирати обертів. За останніми підрахунками більше 150 журналістів постраждали з початку протестів в Києві. 42 журналісти були поранені під час висвітлення протестів в середині січня, до цього додаються свідчення про те, що журналістів залякують, їм погрожують і змушують залишити країну.

У відповідь на таку відчайдушну ситуацію Міжнародна федерація журналістів (IFJ) спільно з Європейською федерацією журналістів (EFJ) започатковує Українську кризову кампанію - #SOS_KIEV мета якої закликати український уряд поважати свободу преси і припинити напади на журналістів по всій країні.

На сторінці кампанії містяться новини і аналітика щодо ситуації з журналістами в Україні, інформація про те, як колеги з усього світу можуть виявити свою підтримку, практичні поради з безпеки для журналістів, що працюють на місці, а  також інформація про те, як подати заяву до Фонду безпеки Міжнародної федерації журналістів

Такими є результати щорічного дослідження Інституту масової інформації.

Загалом у 2013 році в рамках щомісячного «Барометру свободи слова» Інститут масової інформації зафіксував 496 порушень свободи слова, що у півтора рази більше, ніж у 2012 (283 порушення), у шість разів більше, ніж в 2009 році (79 випадків), і в одинадцять разів більше, ніж у 2005-му (44 порушення).

Найбільшу кількість порушень було зафіксовано в категорії «перешкоджання виконанню професійних обов’язків журналістів» — 129 фактів (у 2012 – 96). Найбільшу кількість перешкоджань було зафіксовано у лютому (14), березні (15), червні (15) та жовтні (15).

На другому місці – фізичні напади (101 випадок, тоді як у 2012 – 65). Найбільше потерпали журналісти, які висвітлювали акції протесту, незаконні забудови та масові заходи – 70 випадків із 101 припадають саме на такі ситуації. 11 офісів ЗМІ зазнали тих чи інших нападів (від пострілів у вікна до перерізаних кабелів).

На третьому місці у списку порушень свободи слова – цензура (63 випадки). Якщо у 2012 році звільнялись окремі журналісти на знак протесту проти цензури та джинси, то у 2013 – вже журналістські колективи. Як мінімум 5 журналістських колективів змушені були покинути свої ЗМІ у зв’язку із цензурою і тиском на редакційну політику (ТВі, Кореспондент, Форбс, телеканал Інтер та інші).

Більше інформації - на сайті ІМІ

Якими можуть бути законні підстави та умови для вашого звільнення і як діяти, якщо працедавець намагається вас звільнити у незаконний спосіб, – у своєму відеоблозі пояснює медіа-юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська.

Якщо вас звільняють на підставі реорганізації роботи (коли між вами та працедавцем немає добровільного порозуміння, і вашу посаду планують скоротити), за законом є низка умов, які мають бути дотримані, нагадує медіа-юрист Тетяна Котюжинська. “Це не може означати, що вас звільнять, а іншого журналіста з такими ж професійними якостями та характеристиками приймуть на роботу. У разі реорганізації вас мають попередити за 2 місяці до звільнення. І друге – виплатити вам ще одну місячну заробітну плату як компенсацію. Тобто з моменту попередження про ваше звільнення ви можете розраховувати на три місячні зарплати”, – пояснює юрисконсульт НСЖУ. Якщо працедавець намагається позбутися вас, порушуючи норми закону, ідіть до суду (НСЖУ готова надати вам юридичну допомогу), але будьте готові витримати тривалий розгляд своєї справи та стикнутися із складнощами в разі, якщо суд прийме рішення на вашу користь.

Зовсім незначну суму необхідно залучити Благодійному фонту «Стопрак» для придбання першого на Волині шейкера для зберігання тромбоконцентрату. Станом на січень 2014 року сума благодійних  внесків складає 81567,92 грн, повна ж вартість приладу – 95 тис. грн.

До благодійної акції долучилися і громадяни, і певні інституції, зокрема – Волинська Єпархія УПЦ, Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк», Волинська дирекція «Райффайзен Банк «Аваль», кафе «Базилік», STUDIA+N.Zh спільно з Волинською обласною бібліотекою для юнацтва, громадська ініціатива «Краплина життя» та інтернет-видання «Волинський інформаційний портал». Найбільша сума пожертв від фізичних осіб складає 9000 грн., найменша – 3 грн.

За 14 днів січня 2014 року благодійним фондом отримано 6700 грн.

а напередодні виборів - кожен третій, стверджує керівник ​ проекту з моніторингу регіональних ЗМІ УОЦР​ Світлана Єременко. За її словами, одна з причин ​такої поширеності джинси ​– не​достатня ​кваліфікованість регіональних журналістів та брак освіти.​

«На засіданні у Львові одна з редакторів нам говорила: «Ну як же так? Ми ж виділили «джинсу» лінієчками, подали її на сірому фоні». Вибачте, але як ​з тих лінієчок ​читач може здогадатись, що ви подали ​саме ​рекламу?» - ​питає Світлана Єременко. ​

Будучи досвідченим журналістом та редактором, Світлана зізнається: лише ​очоливши проект з моніторингу​ регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ (УОЦР)​, вона з’ясувала​ весь масштаб проблеми із джинсою у вітчизняній пресі. "І та​к​ само та картина, яку показує моніторинг, стала одкровенням ​й ​для регіональних редакторів і журналістів. З’ясувалося, що багато з них уявлення не мають про стандарти. Ось такий приклад​.​ ​У​ Донецьку, де на перше засідання прийшли​ 14 ​осіб​, і на нас дивилися з невеликим інтересом і сприймали «в штики» нашу інформацію, на останньому засіданні було вже 30 ​осіб і відбулася доволі цікава дискусія. Але ми «говорили-балакали, сіли та й заплакали». Я розповідала-розповідала, експерти розповідали, а врешті один із журналістів уже в кінці засідання встав і запитує: «Добре. Щоби наша інформація про сьогоднішнє засідання була збалансованою, що я повинен зробити?» Мені довелося на пальцях пояснити, що ви мусите, крім того, що ви почули від мене, поговорити ще з кимось із редакторів, журналістів, і бажано вислухати ще когось із експертів, щоби він або підтвердив, або заперечив те, що сказала я​",- розповідає Світлана Єременко​.

Більше про результати минулорічного моніторингу і те, який вплив він має на роботу ЗМІ у регіонах,- у цьому відео.​