Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Підкажіть, будь ласка, як отримати посвідчення журналіста? Громадська спілка зареєструвала журнал, і його журналістам потрібні посвідчення. Як нам бути?».

– Діюча на момент цієї публікації примітка до статті 345-1 Кримінального Кодексу України зазначає, що: «Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

Минулого літа ми писали про те, що можна, і чого не можна публікувати в газеті стосовно військовослужбовців ЗСУ . За час, який минув з моменту публікації, до Наказу Головнокомандувача Збройних сил України  №73 від 03.03.2022 були внесені зміни.

Лише у третині публікацій волинських інтернет-видань та друкованих ЗМІ жінки виступають експертками або є героїнями. Такий висновок першої хвилі гендерного моніторингу, який відбувався впродовж 13-19 лютого 2023-го року.

Моніторинг здійснювався з метою визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки,  встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.

Серед волинських інтернет-видань проаналізовано контент «Волинських Новин», «Волинь 24», «ВолиньPost», «Район. Луцьк», «Перший канал соціальних новин». Найвищий індекс гендерної чутливості серед зазначених інтернет-видань за результатами моніторингу – у «Район. Луцьк» (56%), у публікаціях якого в 37% випадків жінки виступають експертками та у 38% публікацій фігурують як героїні. Наступним інтернет-виданням  за гендерною чутливістю є «Перший канал соціальних новин» (індекс 53%), де експертки та героїні присутні у 36% та 37% відповідно. Третю позицію посідає «ВолиньPost» (48%), експертки та героїні  – 26% та 27% відповідно. Четверту позицію займає «Волинь 24» (індекс гендерної чутливості – 48%), присутність експерток  та героїнь у публікаціях – по 29%. Найменш гендерночутливим інтернет-виданням за моніторинговий період, відповідно до результатів, є «Волинські Новини» (індекс – 42%), експертки та героїні – 22% та 28% відповідно.

Для збільшення натисніть на зображенні

Такими є дані першої хвилі цьогорічного моніторингу регіональних медіа 24 областей України, який провели Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею пресклубів та медіаорганізацій України. Загалом із 13 по 19 лютого було проаналізовано більше 20 тис. публікацій у друкованих та онлайн-виданнях областей і обласних центрів.

Матеріали, об'єднані однією темою - Війна, - склали 47%. Ішлося в них про різні сфери суспільного життя країни: політичні рішення на місцевому та міжнародному рівнях, візити політиків, інформацію про бойові дії - перемоги і втрати, волонтерську участь цивільних, медичну і соціальну допомогу тощо.

Для перегляду натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У січні звільнилася з роботи, є заборгованість з виплати заробітної плати. Прочитала, що до суду треба звернутися не пізніше одного місяця з дати звільнення. Виходить, якщо я не встигла подати позов своєчасно, то не зможу отримати заробітну плату?».