Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Приміщення редакції є її власністю. Після обстрілів воно напівзруйноване. Чи маємо ми законне право звертатися за якоюсь допомогою по ремонту чи за компенсаціями, як це мають право робити власники зруйнованого житла?».

Фото приміщення редакції "Обрії Ізюмщини" (Харківська обл)

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «Як правильно звільняти працівників при ліквідації редакції?»

– Питання звільнення працівників при ліквідації підприємства вирішуються відповідно до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП). Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При ліквідації підприємства штат працівників ліквідується, вся чисельність працівників скорочується. Для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства не обов’язкова попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43– 1 КЗпП). Але дотримання всіх інших гарантій для працівників є обов’язковим. Так, відповідно до статті 49– 2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Працівник за бажанням може звільнитися раніше, ніж закінчиться двомісячний строк попередження за тією ж підставою звільнення, за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Я обіймаю посаду редактора, і після рішення про ліквідацію редакції очолив ліквідаційну комісію. При зверненні до банку для закриття рахунків отримав відмову. Банк вимагає переоформлення першого підпису на мене як голову ліквідкомісії. Чи правомірні вимоги банку? Я ж не звільнений з посади  редактора і у банку є мій підпис у картці».

Як відомо, 30 серпня цього року Верховна Рада України прийняла  у першому читанні законопроєкт «Про медіа», який викликав однозначно негативну реакцію професійної журналістської спільноти. Впродовж тривалого часу до його прийняття проводилося чимало дискусій щодо змісту цього законопроєкту, організованих насамперед Національною спілкою журналістів України, на яких звучала не лише гостра критика, а й багато слушних зауважень та пропозицій. Однак належної реакції журналісти так і не дочекалися.

«Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців. Проголосувавши законопроект про медіа, депутати принизили сотні українських журналістів з десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проекту», – констатував у своєму коментарі на сайті організації голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Сьогодні деякими своїми думками про цей законопроєкт, який наразі очікує другого читання, ділиться медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор Федоренко.

Такими є дані опитування 35 редакторок і журналісток із різних регіонів України, проведеного Волинським прес-клубом у партнерстві з Центром журналістської солідарності НСЖУ міста Львова під час Гендерного медіа форуму 23-24 вересня цього року.

За словами колег, питання (не)безпеки на різних територіях України (зона бойових дій, окупована чи відносно безпечна) дещо відрізняється. Для більшої частини опитаних (54%) саме війна і загрози, які вона містить, є сьогодні найбільшою небезпекою. Фізичне і сексуальне насильство, психологічний тиск, загроза потрапити в рабство, маніпуляції і шантажу дітьми, втрата роботи тощо.

Для збільшення натисніть на зображенні