За 9 місяців 2020 року в Україні зафіксовано 150 тисяч звернень до правоохоронців щодо домашнього насильства. Експерти визнають: кількість таких випадків у карантин зросла щонайменше на 40 %. Як протидіяти кривдникам та куди звертатися потерпілим за допомогою? Що варто змінювати на всіх рівнях влади, аби врешті в Україні ті, хто потерпає від домашнього насильства отримували належну допомогу, почували себе у безпеці і не боялися розпочинати життя без болю. Про це міркували під час «круглого столу» онлайн, організованому Волинським прес-клубом і Кафедрою політології, управління та державної безпеки Факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Із 25 листопада по 10 грудня на Волині відбуватиметься XVІI Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Розпочнеться він із обговорення проблематики теми гендернозумовленого, домашнього насильства. Адже 25 листопада – Міжнародний день ООН за ліквідацію насильства щодо жінок і цим днем стартує Міжнародна акція «16 днів проти насильства».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«З новим адміністративно-територіальним устроєм приміщення, в якому знаходиться наша редакція, буде передано до районної ради новоствореного району. А як буде з нашим договором оренди?».

– Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна». Випадок, коли у орендованого комунального майна змінюється власник, передбачений цим Законом. Частина 8 статті 20  Закону України «Про оренду державного та комунального майна» містить норму, яка регулює правонаступництво у разі зміни власника орендованого майна: «У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором».

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Склалася така ситуація: троє засновників звільнилися з редакції, на збори засновників товариства не приходять, що не дає змоги прийняти важливі для редакції рішення. Чи можемо ми їх виключити зі складу засновників?»

– Нормами чинного законодавства встановлено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю (далі  –  товариство) належить до компетенції зборів учасників товариства. Зокрема це зазначено в:

– частині першій статті 98 Цивільного кодексу України, яка передбачає що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства;

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У зв’язку із зменшенням обсягу діяльності є необхідність скоротити посаду заступника редактора, яка у мене на 0,5 ставки. Підкажіть, будь ласка, як правильно це зробити».

– Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах. Трудове законодавство дає можливість працівникам, окрім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.