На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Довірена особа кандидата в Президенти вважає, що у нашій газеті 8 березня цього року було опубліковано завідомо неправдиву інформацію. 11 березня нам була вручена вимога про спростування недостовірної інформації, а сьогодні надано текст для опублікування. Якщо ми зобов’язані друкувати, то в які терміни? Відповідно до ст.64 п.5 Закону України “Про вибори Президента України” “засіб масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку кандидат на пост Президента України вважає явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів, зобов’язаний надати кандидату на пост Президента України, партії, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали”. Чи зобов’язані ми друкувати спростування (чи все таки автор несе відповідальність за достовірність наведених ним фактів?)».

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волинської області та «Медійна програма в Україні» (Internews) запрошують  журналістів/журналісток регіональних медіа до участі в першій Гендерній медіа-школі, яка відбудеться 12-14 квітня в м. Київ.

Метою Школи є підготовка фахівців/фахівчинь із гендерних питань, формування мережі гендерних медіа-експертів/експерток, поширення ідей гендерної рівності в регіональних медійних середовищах та серед їхньої цільової аудиторії.

Фото із сайту papodehomem.com.br

Організатори оберуть 20 журналістів/журналісток, котрі після завершення Школи отримають ресурсну підтримку на організацію тематичних заходів у своїх регіонах.

Для участі в Гендерній медіа-школі просимо заповнити онлайн-заявку.

Останній термін зголошення – 29 березня 2019 р. до 18:00

Проїзд, проживання та харчування для обраних учасників/учасниць забезпечують організатори.

Якщо у вас виникатимуть питання – пишіть, будь ласка, на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

____________

Гендерна медіа-школа відбуватиметься в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Доброго дня! Готую до публікації матеріал про підкуп виборців, чи не могли б ви допомогти з таким питанням – де саме в законодавстві прописана заборона платити гроші агітаторам, і чому?»

– Так, це питання на часі, особливо на тлі постанови Центральної виборчої комісії «Про Роз’яснення щодо реалізації положень частини шостої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” від 22 лютого 2019 року № 376. І хоча ця постанова є предметом позову, який розглядається в суді, саме в ній узагальнено чинне законодавство стосовно підкупу виборців при проведенні передвиборної агітації: 

«Законодавство України розрізняє прямий і непрямий підкуп виборців та встановлює різні види відповідальності за його вчинення. При цьому кваліфікуючою ознакою непрямого підкупу виборців закон визначає його пов’язаність із проведенням передвиборної агітації.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «У зв’язку із висвітленням виборчої кампанії роз’ясніть, будь ласка, чим відрізняється передвиборна агітація від політичної реклами».

Передвиборна агітація здійснюється під час виборчого процесу. Щоб з’ясувати, що саме мається на увазі під термінами «передвиборна агітація» і «політична реклама», нам потрібно звернутися до розділу VIII Закону України «Про вибори Президента України»  (далі за текстом  Закон), який так і називається «Передвиборна агітація»: «Передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції Українита законам України» (Стаття 58. Форми і засоби передвиборної агітації).

Для моніторингу гендерної чутливості волинських медіа, який проводився 11-17 лютого 2019 р., було обрано 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих видань ( «Волинь-нова», «Твій вибір», «Вісник і К», «Волинська газета», «Луцький замок»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок у волинських медіа у лютому 2019 року складає 32% (у друкованих – 31%, в інтернет-виданнях – 34%). В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція щодо залучення жінок як експерток і героїнь порівняно з 2017 роком змінилась у кращий бік. У моніторингу 2019 року жінки зображені експертками не лише у соціальній сфері, а й все частіше – у політиці та економіці. В онлайн-виданнях експертки представлені у матеріалах про освіту, культуру, волонтерство, соціальні теми. У друкованих ЗМІ експерток більше в матеріалах про культуру, медицину та політику. Зокрема, в політичних матеріалах експертки дають коментарі переважно як учасниці виборчого процесу, або ж представниці політикуму. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів) у сфері перевезень, темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини та лікуванні.