Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО
«Звернувся до архіву, щоб ознайомитися з архівною справою особи, про яку пишу статтю, але мені було відмовлено. Героя мого матеріалу вже немає в живих. Чи законна така відмова?».
– Пункт четвертий частини другої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає право журналіста редакції «на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України». Відносини у сферах архівної справи регулюються Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (далі – Закон). Стаття 16 цього Закону містить положення про обмеження доступу до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам: «що містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють загрозу для життя чи недоторканності житла громадян, обмежується на 75 років від часу створення цих документів, якщо інше не передбачено законом. Раніше зазначеного строку доступ здійснюється з дозволу громадянина, права та законні інтереси якого можуть бути порушені, а в разі його смерті – з дозволу спадкоємців, а також у разі, коли така інформація є суспільно необхідною або обмеження доступу до неї заборонено законом». На відміну від положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», цим Законом обмежено доступ не тільки до інформації, обмежено доступ до документів.