Як локальні ЗМІ пишуть про жінок і чоловіків, кого вони обирають як експерток та експертів своїх матеріалів, чому фемінітиви - це не вигадка, а можливість для жінок бути видимими в професії, на посадах, загалом у житті – йшлося 24 червня під час гендерної медіа-кав'ярні у місті Гадяч Полтавської області.

Участь у заході взяли журналістки і журналісти інтернет-видання "Гадяч.Сity", газет "Вісті", "Гадяцький вісник", "Зоря", Інформаційного центру "Регіон", професорка кафедри журналістики Полтавського державного педагогічного універститету імені В.Г.Короленка Світлана Семенко та доцент кафедри журналістики Сергій Шебеліст, депутатки місцевих рад і медіа-менеджер/к/и, а також голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка та керівниця проєкту Волинського прес-клубу "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" Богдана Стельмах.

Важливим аспектом в обговоренні стало питання ролі медіа у формуванні культури поваги у суспільстві. Згідно результатів опитування USAID-Internews щодо ставлення населення до ЗМІ, проведеного в 2020 році, рівень довіри до національних медіа знизилась, а до регіональних зросла. Відповідно, сьогодні медіа виконують не лише функцію поінформування, а й впливають на соціальні зміни, зокрема – і в контексті гендерної рівностi.

________________

Гендерна медіа-кав'ярня відбулася в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

- Із редакції звільняються троє працівників. Як правильно їх звільнити з врахуванням останніх змін в законодавстві?

– З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» з 10.06.2021 року почався перехід на електронні трудові книжки. Зміни викликають багато запитань, і доводиться працювати в умовах законодавчої невизначеності. Наприклад, законом передбачено, що «порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України», але ніяких нормативних документів на заміну Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 немає.

Третій, завершальний цьогорічний етап моніторингу гендерної чутливості регіональних волинських медіа тривав упродовж 7-13 червня 2021 року (попередні відбувались у лютому і квітні цього року). Аналізували публікації 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Перший», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета», «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Мета моніторингу – відстежити, в якій кількості жінки і чоловіки присутні в публікаціях як експертки/експерти (ті, кого цитують, у кого беруть коментарі) та героїні/герої (ті, про кого пишуть, але їхній голос не «звучить»), вживання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах.

У друкованих ЗМІ показник щодо кількості експерток у цьому періоді, у порівнянні з двома попередніми, зріс із 27% до 40%. А от кількість героїнь практично така ж – їх 39% (у попередніх періодах цей показник становив 37 і 40 %). Найменше слово жінкам надавали на сторінках газети «Волинь» – 23%. У попередніх періодах цей показник був низьким у «Волинській газеті», «Віснику» та «Твоєму виборі».

Найбільш гендернозбалансованими (де рівне представництво жінок і чоловіків)  є публікації газети «Луцький замок» (57% експерток/43% експертів і 42% героїнь/58% героїв). Це – одні з найкращих показників серед інших видань України, які підлягали моніторингу. На другій позиції – «Вісник» і «Твій вибір».

Для збільшення натисніть на зображенні

"Жіночка інтелігентного вигляду", "прекрасна стать", "ця чарівна дівчина", "красуня-спортсменка", "ніжна блондинка, з приємною посмішкою та ямочками на щоках", "берегиня домашнього вогнища", "горе-матір", "вона і розум - це абсолютно різні категорії", "кожна жінка просто зобов’язана бути привабли­вою", а ще - кожну дівчину цікавлять питання краси, здоров'я і продовження молодості - так писали про жінок українські регіональні медіа у червні. А ще - демонстрували еротичні фото блогерок і ведучих, супроводжували їхніми оголеними тілами інформацію про "хитрощі від виробників косметики".

Чоловікам "дісталось" менше: зазвичай ішлося про "справжніх чоловіків", "справжніх хлопців", "справжні чоловічі риси" (одна з них - коли подобаються дівчата) і лише в одному випадку недосконалий порядок списали на те, що "він чоловік".

Ці стереотипні образи про жінок і чоловіків були зафіксовані командою експерток/експертів з моніторингу впродовж моніторингового тижня - із 7 по 13 червня - у друкованих та інтернет-виданнях 24 областей України.

Загалом про жінок писали у матеріалах про освіту, культуру, медицину, волонтерство та соціальні питання, а чоловіки домінували в темах політики, економіки, спорту, воєнній тематиці. Велика частка повідомлень у регіональних ЗМІ стосується правопорушень і надзвичайних ситуацій, а їхніми головними дійовими особами є чоловіки, які спричиняють ДТП, крадіжки, насильство та інші злочини.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«ФОП зареєстрував друковане ЗМІ, позиціонує себе як головний редактор газети, видав сам собі посвідчення головного редак-тора, засвідчене печаткою фізичної особи-підприємця, а в центрі печатки зазначена назва газети. Чи може видавати посвідчення редактора, журналіста фізична особа-підприємець? Чи може редакція газети без реєстрації як юридична особа чи суб’єкт господарювання видавати посвідчення з печаткою ФОП?».