На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції звернувся представник факультету журналістики з проханням прийняти студентів на практику. Як правильно оформити їх на роботу, і чи потрібно подавати повідомлення до податкової?».

– Проходження виробничої практики студентами вищих навчальних закладів регулюється Законом України «Про вищу освіту», Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993  N 93, Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Мінпраці від 29.07.1993 № 58.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«У вашій попередній консультації щодо виконання засновником обов’язків директора без отримання заробітної плати зазначено, що таке  управління здійснюється відповідно до установчих документів, тобто повинно бути відповідне положення в статуті товариства. Яке саме положення повинно бути в статуті та  чи могли б ви надати зразок?»

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Під час оптимізації роботи редакції виникла необхідність у прийнятті працівника на роботу за цивільно-правовою угодою. Чи  потрібно при цьому подавати повідомлення в податкову?»

– Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 188 від 12.02.2020, було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору.

Другий цьогорічний етап моніторингу гендерної чутливості регіональних волинських медіа тривав упродовж 12-18 квітня 2021 року.  Аналізували  5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Перший», «Район Луцьк») та 5 друкованих видань (газети «Волинь», «Волинська газета», «Твій вибір», «Вісник і К», «Луцький замок»).

Зауважимо, що аналіз кожного медіа відбувається за кількома категоріями: кількісними (відсоток чоловіків і жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь та вживання фемінітивів) та якісними (використання стереотипних образів і сексистського контенту в журналістських матеріалах). Також виокремлювали матеріали з гендерної тематики.

У друкованих ЗМІ показник присутності жінок як експерток залишається на тому ж рівні, що й у лютому, і становить 27%. Дані щодо героїнь фактично такі ж – їх 37% (попередній показник – 40%). Найменше експерток у «Волинській газеті» та газеті «Луцький замок» – усього 9% та 13% відповідно.

Показник щодо героїнь коливається від 25% («Волинська газета») до 49 % («Твій вибір»).  У «Віснику» і «Волині» героїнь практично на однаковому рівні (41 % і 38 % відповідно).

Вже традиційно найбільше чоловіків у матеріалах про спорт та кримінал/надзвичайні події. Причому в останній тематиці вони у переважній більшості представлені як порушники закону. Також чоловіки домінують і як експерти, і як герої у темі політики/діяльності органів місцевого самоврядування.

Жінки найчастіше коментували питання сфери соціального захисту та медицини, а як героїні переважають у матеріалах про культуру та у «невигаданих історіях».

У цьому періоді чимало матеріалів були присвячені темам, які піднімали питання вакцинації від коронавірусу, ситуації з пандемією, питанням благоустрою у громадах. Тенденція щодо багатьох «лайфових» матеріалів на шпальтах газет продовжує зберігатися у «Твоєму виборі» та «Віснику».

Для збільшення натисніть на зображенні

Те, що медіа суттєво змінили своє ставлення до фемінітивів, ми вже зазначали у підсумках лютневого моніторингу. Результати аналізу контенту регіональних друкованих та інтернет-видань 12-18 квітня 2021 року засвідчують позитивну тенденцію: у сумських медіа, які найбільше ігнорують фемінітиви, їх кількість зросла на 5% (у лютому - 25%, у квітні - 30%), а в миколаївських - на 9% (29% - у лютому, 38% - у квітні). Найвищий і стабільний показник - 91% - зберігають львівські медіа.

А от ситуація з гендерним балансом - не настільки втішна: кількість жінок як експерток (тих, хто коментує, кого цитують) і героїнь (кого згадують) в аналізованому контенті переважно втричі нижча, ніж експертів і героїв публікацій. Найбільшою мірою думка жінок присутня в матеріалах чернігівських, тернопільських (по 39%), вінницьких (40%), дніпропетровських, кіровоградських і сумських (по 42%) видань. У них же - одні з найвищих відсотків жінок як героїнь. Найменш гендернозбалансованими є публікації в одеських, миколаївських, закарпатських, луганських і полтавських медіа, де кількість чоловіків у 4 рази перевищує кількість жінок. 

Для збільшення натисніть на зображенні