Волинський прес-клуб оголошує конкурс на закупівлю послуг з організації гендерного медіакемпу.

Конкурс відбувається в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" (Субгрант SGR-IN-UA1854-FD-171), що реалізовується за підтримки «Медійної програми в Україні», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Завдання конкурсу: надання комплексних послуг з організації та проведення триденного медіакемпу (медіафоруму) у м. Львів.

Послуги мають, серед іншого, включати: 

• організацію доїзду, проживання і харчування учасниць/учасників заходу
• організаційний супровід під час заходу
• забезпечення канцтоварами, блокнотами, ручками
• фотофіксація заходу
• виконання інших необхідних завдань.

Термін надання послуг: липень/вересень 2024 р. (період визначає організація)

Термін подачі тендерних пропозицій: 17 липня 2024 року.

Деталі:
Технічне завдання
Тендерна пропозиція

Пропозиції надсилайте на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Ми залишаємо за собою право сконтактувати лише з учасником/учасницею конкурсу, чия заявка буде підтримана.

Результати третьої хвилі моніторингу гіперлокальних ЗМІ засвідчили, що гендерна чутливість для багатьох волинських медіа є стандартом. Один із елементів цієї чутливості є фемінітиви, які абсолютно для всіх видань, які підлягали моніторингу, стали абсолютно органічними. Ті доволі поодинокі випадки маскулінітивів здебільшого можна визначити як випадковість. 

У фокусі із 3 по 14 червня були новини сайтів «Район.Ківерці», «Район.Ковель», «Район.Рожище», «Район.Шацьк», «Буг» і друкованих видань «Слово правди», «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся». Аналізували представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів на гендерну тематику.

Онлан-медіа. У контенті сайтів мережі «Rayon.in.ua» простежуємо баланс жінок і чоловіків: навіть якщо експерток дещо менше ніж експертів, то кількість героїнь на орієнтовно такий же відсоток перевищує кількість героїв. Кількість фемінітивів тут майже 100%-ва, а ті поодинокі маскулінітиви радше вважатимемо за недогляд. Лише видання «Буг» приділяло увагу переважно чоловікам і в новинах зафіксовано значно більше маскулінітивів. 

Рівень використання фемінітивів  загалом високий і стабільно зростає. Вочевидь, редакції почали уважніше ставитися до офіційних джерел інформації та вносити правки в тексти, наприклад, сайтів Володимирської та Нововолинської міських рад, де доволі часто в назвах посад фемінітиви відсутні. 

Для збільшення натисніть на зображенні

На 1% вищим став у червні Індекс гендерної чутливості* гіперлокальних медіа України - він склав 52%. Такими є дані моніторингу контенту 231 друкованого та онлайн-видання, який тривав із 3 по 14 червня. Загалом проаналізовано було 14348 матеріалів.

Кількість жінок як експерток** склала 38%, а героїнь*** - 39%. Середній показник вживання фемінітивів - 80%.

Для збільшення натисніть на зображенні

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волині і Медійна програма в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується ГО Інтерньюз Нетворк запрошують журналістів/журналісток регіональних медіа, блогерів/блогерок, які висвітлюють питання рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у суспільстві, до участі у восьмому Конкурсі журналістських матеріалів із гендерної тематики.

На Конкурс приймаються роботи, опубліковані/подані в ефір у січні-липні 2024 року (окрім матеріалів, створених у співпраці з Волинським прес-клубом).

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Наша редакція перебуває в процесі ліквідації. Під час терміну для заявлення вимог кредиторами один з них не заявив своїх вимог, а звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості. Як нам бути в цій ситуації?».

– Щодо такої ситуації є судова практика. Суди вирішують такі справи, враховуючи законодавчо встановлений порядок заявлення кредиторами своїх вимог під час процедури ліквідації юридичної особи.