Офіцерка, молодша лейтенантка, поліцейська офіцерка громади, військовослужбовиця, археологиня, психологиня, пресофіцерка, боксерка, педагогиня, медикиня  – лексикон гіперлокальних онлайн- і друкованих видань збагачується "новими" фемінітивами. Індекс гендерної чутливості під час другої хвилі моніторингу залишається незмінним - як і в лютому, він становить 53%. 

Такими є дані моніторингу гіперлокальних медіа Волині, проведеного 1-12 квітня. 

Серед онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк». Із друкованих ЗМІ аналізу підлягали «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся» та «Слово правди».

Нагадаємо, що моніторинг передбачає аналіз балансу жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию позицію ретранслюють) і героїнь/героїв (кого згадують, але не цитують) у журналістських матеріалах, вживання фемінітивів, наявність/відсутність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів, які порушують важливі гендерні теми.

Фемінітиви увійшли в звичний вжиток журналістів/журналісток онлайн-видань. Водночас якщо «Райони» зробили вживання фемінітивів частиною редакційної політики, то редакція «Бугу» ані надає особливої ваги вживанню фемінітивів, ані заперечує їх. Фемінітиви загалом активно застосовуються у публікаціях «Бугу», проте дуже часто використовуються передруки з офіційних сайтів чи фб-сторінок органів місцевого самоврядування, які вказують посади жінок у чоловічому роді (маскулінітиви): секретар міської ради, успішний керівник, жінка була членом організації та ін.

Серед експерток, яких цитує видання «Буг» і зазначає посади у формі маскулінітивів - секретар Нововолинської міської ради Надія Жук, керуючий справами Володимирської МР Ірина Лошенюк, радник міського голови з питань ветеранської політики Наталя Микита, головний лікар ЦПМСД Нововолинська Ольга Попіка.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Надіслали Нацполіції запит на доступ до публічної інформації щодо зарплати поліцейських відділення, і отримали відмову з аргументом, що такої інформації у них немає. Чи повинні нам надати таку інформацію?».

Індекс гендерної чутливості* гіперлокальних медіа у квітні 2024 року склав 51% (у лютому зафіксовано 50%). Це - дані моніторингу контенту 230 друкованих та інтернет-видань, проведеного з 1 по 12 квітня.

Загалом було проаналізовано 14 355 матеріалів. Із загальної кількості осіб, про яких ішлося в медіа, жінки як героїні** публікацій склали 36% (34% - в інтернет-виданнях, 38% - у друкованих), а як експертки*** - 39,5% (35% - в онлайн-медіа, 44% - в друкованих). Ці дані майже такі ж, як у лютому. Дещо зросла кількість вживання фемінітивів - із 77,5% у лютому до 79% у квітні.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ми розміщуємо в газеті текст про навчальну програму, реалізацією якої займається державний навчальний заклад в рамках проєкту за іноземні кошти. Текст ми публікуємо безкоштовно. У зв’язку зі зміною в законодавстві  – чи буде такий текст соціальною рекламою, і якщо так, то як його позначати?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Які переваги надає реєстрація онлайн-медіа та чи потрібно здійснювати таку реєстрацію в обов’язковому порядку? Ми створили нішевий онлайн-ресурс, присвячений цирковому мистецтву, і зараз думаємо, чи повинні ми реєструвати це медіа».