Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ.

На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Надіслали Нацполіції запит на доступ до публічної інформації щодо зарплати поліцейських відділення, і отримали відмову з аргументом, що такої інформації у них немає. Чи повинні нам надати таку інформацію?».

– Інформація про заробітну плату, отриману за рахунок бюджетних коштів, є відкритою і має надаватися за запитом. Діючим законодавством, а саме частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», прямо зазначено, що «Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву”). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону».

Офіцерка, молодша лейтенантка, поліцейська офіцерка громади, військовослужбовиця, археологиня, психологиня, пресофіцерка, боксерка, педагогиня, медикиня  – лексикон гіперлокальних онлайн- і друкованих видань збагачується "новими" фемінітивами. Індекс гендерної чутливості під час другої хвилі моніторингу залишається незмінним - як і в лютому, він становить 53%. 

Такими є дані моніторингу гіперлокальних медіа Волині, проведеного 1-12 квітня. 

Серед онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк». Із друкованих ЗМІ аналізу підлягали «Вісті Ковельщини», «Нова доба», «Нове життя», «Полісся» та «Слово правди».

Нагадаємо, що моніторинг передбачає аналіз балансу жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию позицію ретранслюють) і героїнь/героїв (кого згадують, але не цитують) у журналістських матеріалах, вживання фемінітивів, наявність/відсутність стереотипного, сексистського контенту і матеріалів, які порушують важливі гендерні теми.

Фемінітиви увійшли в звичний вжиток журналістів/журналісток онлайн-видань. Водночас якщо «Райони» зробили вживання фемінітивів частиною редакційної політики, то редакція «Бугу» ані надає особливої ваги вживанню фемінітивів, ані заперечує їх. Фемінітиви загалом активно застосовуються у публікаціях «Бугу», проте дуже часто використовуються передруки з офіційних сайтів чи фб-сторінок органів місцевого самоврядування, які вказують посади жінок у чоловічому роді (маскулінітиви): секретар міської ради, успішний керівник, жінка була членом організації та ін.

Серед експерток, яких цитує видання «Буг» і зазначає посади у формі маскулінітивів - секретар Нововолинської міської ради Надія Жук, керуючий справами Володимирської МР Ірина Лошенюк, радник міського голови з питань ветеранської політики Наталя Микита, головний лікар ЦПМСД Нововолинська Ольга Попіка.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Надіслали Нацполіції запит на доступ до публічної інформації щодо зарплати поліцейських відділення, і отримали відмову з аргументом, що такої інформації у них немає. Чи повинні нам надати таку інформацію?».

Індекс гендерної чутливості* гіперлокальних медіа у квітні 2024 року склав 51% (у лютому зафіксовано 50%). Це - дані моніторингу контенту 230 друкованих та інтернет-видань, проведеного з 1 по 12 квітня.

Загалом було проаналізовано 14 355 матеріалів. Із загальної кількості осіб, про яких ішлося в медіа, жінки як героїні** публікацій склали 36% (34% - в інтернет-виданнях, 38% - у друкованих), а як експертки*** - 39,5% (35% - в онлайн-медіа, 44% - в друкованих). Ці дані майже такі ж, як у лютому. Дещо зросла кількість вживання фемінітивів - із 77,5% у лютому до 79% у квітні.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ми розміщуємо в газеті текст про навчальну програму, реалізацією якої займається державний навчальний заклад в рамках проєкту за іноземні кошти. Текст ми публікуємо безкоштовно. У зв’язку зі зміною в законодавстві  – чи буде такий текст соціальною рекламою, і якщо так, то як його позначати?».