Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

Останнім часом на «гарячу лінію» надійшло кілька звернень щодо запитів на отримання інформації. 

Хоча з  часу набрання чинності Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VІ) минуло вже тринадцять років, журналісти і досі при складанні запитів допускають помилки. Далі – про те, як їх уникнути.

– Коли ви звертаєтеся з запитом на доступ до публічної інформації, треба пам’ятати, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації (ст. 1 Закону № 2939-VІ). Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами і на будь-яких носіях, та знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень й інших розпорядників публічної інформації.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«В нашій редакції семеро засновників, двоє з яких нещодавно померли. Як нам провести загальні збори? Бо в нас змінюється керівник, а також дехто з засновників має бажання продати свої частки».

У новинах гіперлокальних інтернет-видань Волині жінки виступають експертками та героїнями у 28% та 34% відповідно, а в публікаціях газет – 41% експерток та 32% героїнь. Такими є дані гендерного моніторингу, проведеного у період із 5 по 16 лютого.

Мета моніторингу – визначення ключових тематик публікацій, в яких присутні жінки та чоловіки, встановлення співвідношення експертів/експерток та героїв/героїнь у публікаціях, відповідно, визначення індексу гендерної чутливості волинських гіперлокальних ЗМІ. Також важливим аспектом моніторингу було вживання у публікаціях фемінітивів та наявність контенту, який ретранслює гендерні стереотипи.

Серед гіперлокальних онлайн-видань проаналізовано контент сайту «Буг» та 4-х сайтів мережі гіперлокальних медіа «Район. in. ua»  – «Район. Ківерці», «Район. Ковель», «Район. Рожище» та «Район. Шацьк».

Сайти мережі відзначаються максимальним рівнем вживання фемінітивів. «Район. Ківерці» та «Район. Рожище» – 97%, «Район. Шацьк» – 96% та «Район. Ковель»  –  92%.

Для збільшення натисніть на зображенні

Такими є дані моніторингу 229 гіперлокальних друкованих та інтернет-видань України, який тривав із 5 по 18 лютого 2024 року. На разі це - найвищий індекс гендерної чутливості за роки моніторингу гіперлокальних і локальних медіа, який команда Незалежної громадської мережі прес-клубів і медійних організацій України здійснює з 2017 року.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На одному з ресурсів натрапили на матеріал про те, що з прийняттям нового закону «Про авторське право і суміжні права» інтерв’ю більше не є об’єктом авторського права, бо положення про співавторство інтерв’ю в новому законі відсутнє. В одній з ваших публікацій зазначалося протилежне. То є чи ні інтерв’ю об’єктом авторського права?».