Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Ознайомилися на сайті з вашою минулою консультацією. У нашої редакції така ж ситуація. Якщо наша редакція не товариство, а приватне підприємство, то чи підходить нам такий порядок дій?».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Два роки тому загинув один з засновників товариства. Нещодавно ми  отримали свідоцтво про його смерть. Якими мають бути наші подальші дії?».

– Згідно з статтею 23  Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.  Якщо частка учасника, який помер, становить менше 50 відсотків і протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити цього  учасника з товариства. Строк для прийняття спадщини складає шість місяців, таким чином виключення можливе не раніше, ніж через півтора року після смерті учасника товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи можу я перекласти публічне інтерв’ю на іноземну мову без дозволу респондента та журналіста? Чи поширюється авторське право на такі ситуації? Є ідея перекласти інтервʼю на німецьку мову і поширювати в соціальних мережах (YouTube, TikTok тощо)».

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Виникло запитання – чи потрібно нам застосовувати РРО для продажу газет у місцевих магазинах і торгових точках?».

– Відповідно пункту 10 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Одинадцять локальних/гіперлокальних медіа взяли участь у програмі менторської підтримки задля підвищення рівня обізнаності в гендерній тематиці, яка тривала з травня по жовтень цього року.

Це, зокрема, редакційні колективи:

• газети "Вісник Куп'янщини"/сайту "Куп'янськ.City" (Харківська обл.),
• газети "Вісті"/сайту Ніжин.Сity (Чернігівська обл.),
• газети "Вісті Придніпров'я" (м. Дніпро і Дніпропетровська обл.),
• газети "Вість"" (м. Чернігів і Чернігівська обл.),
• газети "Володимирецький вісник"/ сайт "Володимирець.Сity" (Рівненська обл.),
• газети "Вперед" (м.Олександрівка, Кіровоградська обл.),
• інтернет-видання "Глухів.City" (Сумська обл.),
• інтернет-видання "Незламні.City" (м. Буча, Київська обл.),
• інтернет-видання "Точка доступу" (м.Кропивницький, Кіровоградська обл.),
• інтернет-видання "Український Південь" (м.Херсон і Херсонська обл.),
• інтернет-видання "Це Вінниця, друже!", "Місто", "MyVin".