Погодьтесь, достатньо амбітна ціль «Громадських ініціатив України» - під час війни розпочати діалоги для порозуміння (творчі діалоги) у невеликих громадах дванадцяти областей. Ще півроку тому Юрій Степанець, керівник проєкту «Лабораторії творчого діалогу в громадах», підтриманого U-LEAD з Європою, стверджував, що діалоги вкрай необхідні, адже викликів у тилових регіонах сьогодні не зменшилося, а додалося. Задовго до 24 лютого фокус багатьох неурядових організацій, які працювали у сфері місцевого самоврядування та розвитку громад був зосереджений на змінах, пов’язаних з адміністративно-територіальною реформою та процесом децентралізації. У громад з’явилися нові функції, нові повноваження, а отже нові можливості.  Проте  як інформацію про це донести до мешканців звичайних сіл? Як показати, що кожна людина не лише пасивний спостерігач життя в громаді, а є тією рушійною силою, яка може і генерувати ініціативи для розвитку населеного пункту, і впливати на ефективність прийняття рішень місцевою владою.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

В квітні була надана відповідь на запитання про реєстрацію нових друкованих медіа – https://pressclub.te.ua/novyny/pro-problemy-z-reyestracziyeyu-drukovanogo-vydannya/ – але на сьогодні ця проблема вже вирішена. Національною радою затверджено Порядок подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа. В червні розпочалася реєстрація друкованих видань Національною радою.

Кількість експерток та героїнь у публікаціях волинських обласних друкованих та інтернет-видань становить не більше третини, фемінітиви в окремих медіа вжито лише в половині випадків (хоча в більшості – від 90% до 100%), а також зафіксовано стереотипний і сексистський контент. Такими є дані третього етапу гендерного моніторингу, який тривав із 12 по 18 червня цього року.

Для збільшення натисніть на зображенні

Нагадаємо, що мета дослідження – проаналізувати рівень гендерної чутливості українських медіа і простежити динаміку змін. Зокрема – наскільки медіа дотримуються гендерного балансу в матеріалах, чи вживають фемінітиви і чи використовують стереотипний і сексистський контент

Лише у 30% жінки є експертками журналістських матеріалів і в 28% - героїнями, однак фемінітиви стають уже нормою навіть для медіа тих регіонів, де раніше були рідкістю. Одна з ключових причин - перехід на україномовний контент, інша - фемінітиви все частіше використовують у всіх сферах, стають звичними вони і в повідомленнях пресслужб різноманітних організацій. Такими є дані гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (підконтрольних територій), який тривав із 12 по 18 червня цього року. Загалом було проаналізовано більше 22 тис. публікацій.

Для збільшення натисніть на зображенні

Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ. На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Одна з колишніх працівниць редакції вийшла зі складу засновників товариства і звернулася з заявою про виплату належної їй частки. При реформуванні було створено статутний капітал за рахунок майна комунального підприємства та здійснені додаткові внески у розмірі 5000 гривень кожним із засновників. Як нам бути в цій ситуації?».