На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Як змінилися умови роботи друкованих ЗМІ у зв’язку з прийняттям Виборчого кодексу України?».

– 19 грудня 2019 року був прийнятий Виборчий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20), який набрав чинності з 1 січня 2020 року. Передбачається, що місцеві вибори в Україні, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, пройдуть вже за новим Виборчим кодексом. Однак до початку виборчої кампанії залишилось не дуже багато часу, а щоб вибори до місцевих рад відбулися за новим Виборчим кодексом, потрібно  внести зміни до Конституції України щодо децентралізації влади. Тож не виключено, що місцеві вибори цього року буде проведено за ще «старим» законом.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Чи законно знімати на вулиці чи, наприклад, в приміщенні районної ради людей на телефон, а потім викладати в інтернеті уривки з цього відеозапису зі своїми коментарями?».

– Чинним законодавством України встановлено заборону тільки на таємну зйомку фізичних осіб. Можна робити зйомку за допомогою телефонів, фотоапаратів з функцією відеозапису, різноманітних відеокамер, але не використовуючи спеціальні технічні засоби з вбудованими відео- та фотокамерами.  Адже використовувати спеціальні технічні засоби у випадках, визначених законом, можуть виключно правоохоронні органи. Статтею 195-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 гривень. За незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації статтею 359 КК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 17 000 гривень, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк. У випадку повторності або вчинення злочину групою осіб стаття 359 КК України передбачає суворіші покарання. Як вбачається з вашого запитання, відеозйомка відбувається відкрито в  публічних місцях.

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу  Ігор ФЕДОРЕНКО.

«До нашої редакції звернулась голова райради з вимогою, щоб ми надрукували оголошення. Договору на висвітлення діяльності з радою у нас немає. Оголошення стосується діяльності районної ради, але зміст викликає певні сумніви щодо його правомірності. Голова ради наполягає на тому, що наша газета зобов’язана надрукувати оголошення, погрожує юридичною відповідальністю. Скажіть, чи можемо ми відмовитись друкувати це оголошення?».

– У випадках, коли хтось каже, що ви щось зобов’язані, прохайте посилань на відповідну норму закону, яка вас зобов’язує це зробити. Немає посилання на законодавство – немає і відповідного обов’язку.

Що таке "гендер", "гендерна рівність", як розпізнавати гендерні стереотипи й сексизм і чому важлива гендерночутлива журналістика - йшлося під час гендерної медіа-кав'ярні у Полтаві, організатором якої стала редакція інтернет-видання "Кolo.news". Захід відбувся в межах проєкту Волинського прес-клубу, підтриманого Українською медійною програмою Internews.

Для збільшення натисніть на зображенні

Для моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних волинських медіа, який проводився вперше, було обрано 10 видань: 5 друкованих – Ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини», Маневицька районна газета «Нова доба», Любешівська районна газета «Нове життя», Камінь-Каширська районна газета «Полісся», Володимир-Волинська міськрайонна газета «Слово правди»; 5 інтернет-видань –  «БУГ», «Район.Ковель», «Кордон», «Район.Рожище», «Район.Шацьк». Упродовж 11-17 лютого 2020 р. було проаналізовано 723 публікації (194 – у друкованих ЗМІ, 529 – в онлайн-медіа).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику.

Загальна представленість жінок у волинських локальних медіа значно менша, аніж чоловіків. У лютому 2020 року цей показник складає: у друкованих – 38,5%, в інтернет-виданнях – 25,5%.

В онлайн-виданнях експертки складають всього 17%. В основному їхні коментарі наявні у матеріалах про місцеву владу, освіту, культуру та екологію. Зокрема, найчастіше вони дають коментарі чи роз’яснення, як посадовиці. Чоловіки у більшості проаналізованих матеріалів є експертами/героями у матеріалах про роботу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, в інформаціях кримінального характеру, питаннях культури та релігії (часто згадуються священники), при висвітленні спортивних подій, а також інформаціях на тему війни (період моніторингу співпав із вшануванням річниці виведення військ з Афганістану, а тому ця тема присутня у  всіх ЗМІ).

Для збільшення натисніть на зображення