На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Якою може бути відповідальність за поширення інформації з мережі Інтернет, якщо така інформація виявиться недостовірною?»

– На сьогодні в чинному законодавстві України існує тільки цивільно-правова відповідальність друкованого ЗМІ за поширення недостовірної інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Такою відповідальністю передбачено наступне. Частиною четвертою статті 32 Конституції України «Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації».

Редакторів реформованих ЗМІ Тернопільської, Львівської, Закарпатської, Волинської  областей запрошують до участі у дводенному тренінгу на  тему: «Організація ефективної рекламної служби редакції. Як максимізувати продажі у медіа».

Проживання та тренінг - 06-07 грудня (п’ятниця-субота) у готелі «Тернопіль» вул. Замкова, 14 м. Тернопіль

Участь для редакторів ЗМІ безкоштовна, згідно акредитації. Кількість місць обмежена. Організатори  забезпечують учасників проживанням, сніданком і обідом, роздатковими матеріалами; кошти за проїзд відшкодовуються тільки за наявністю квитків.

Тренер - Антон Онуфрієнко. Про нього: 17 років роботи у медіа, з них 14 - на керівних посадах та у продажах. Засновник інтернет-видання про міську культуру БЖ, яке за останні 9 місяців збільшило продажі у 7 разів (найбільший рекламний контракт — 210 тис. грн. за один спецпроєкт). Досвід роботи з найбільшими рекламодавцями у сегменті нативної реклами — Apple, KLM, Martini, Ray-Ban, Jagermeister, Hennessy, Київстар,  OLX, Lenovo та багатьма іншими.

Навчався продажам у Іллі Рейніша (Laba), Михайла Смелянова (Мегапрорив) і Валентина Яроменко (White sales). Проводив тренінги для регіональних редакцій проекту «Або» та лекції з монетизації медіа у Projector. Запускав видання The Insider, журнал для освітян «Освіторія», перезапускав видання про медіа «Телекритика» та бізнес-розділ Liga.

Програма заходу - на сайті Тернопільського прес-клубу

____________

Тренінг проводиться в рамках проєкту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клуб Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На яких умовах друковане ЗМІ може використовувати інформацію про публічних осіб, розміщену в Інтернеті, і яка відповідальність передбачається, якщо така інформація виявиться недостовірною?»

– Публічні особи – це особи, «які обіймають державні посади й (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті в галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі» (Резолюція №1165 (1998) Парламентської асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя). Приватне життя публічних осіб захищається законом так само, як і звичайних громадян. Але ЗМІ  можуть поширювати інформацію про приватне життя публічних осіб, коли існує суспільний інтерес. У статтях 3, 4, 6 «Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації» (схвалена 12.01.2004 на 872-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи) зазначено: «оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, вони підлягають ретельному громадському контролю й потенційно можуть зазнати гострої та сильної критики в засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції».

Про важливі аспекти діяльності розслідувачів йшлося під час обговорення фільму нідерландського режисера Ганса Пула “Bellingcat: правда в світі постправди”, яке відбулася в Книгарні "Є". Луцьк за участю команди Центру журналістських розслідувань “Сила правди”, що діє в Луцьку.

Зліва направо: Ірина Мусій, Оксана Петрук, Антон Бугайчук, Юрій Горбач, Валентина Куць, Марія Смик

Семінар із питань ідентифікації та протидії булінгу й кібербулінгу відбувся 29 листопада у Луцьку. Участь у ньому взяли шкільні соціальні педагоги/-ні та психологи/-ні обласного центру. Захід організували Волинський прес-клуб у партнерстві з управлінням освіти Луцької міської ради в межах XVI Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA на Волині.

Існує чимало різновидів булінгу – як вербального, так і фізичного типу, однак із розвитком інформаційних технологій особливого поширення набрав булінг в мережі інтернет – кібербулінг.  Він непомітний ззовні, однак наслідки його не менш реальні, аніж від булінгу видимого.