Третя Гендерна медіа-школа, організована Волинським прес-клубом і Гендерним центром Волині за підтримки Медійної програми України (Іnternews), відбулася 7-9 лютого в Києві. Цього разу вона зібрала представниць/-ків Незалежної громадської мережі прес-клубів України та дружніх журналісток, котрі в межах проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" здійснюють моніторинг регіональних медіа щодо рівня їх гендерної чутливості й організовують гендерні медіа-кав'ярні.

Гендерна термінологія із експерткою проєкту, головою ГО "Гендерний центр Волині" Оксаною Ярош

Що таке «гендер», «стать», «гендерна рівність», які є національні та регіональні механізми впровадження гендерної рівності в Україні, як розпізнавати гендерні стереотипи та сексизм і як їм протидіяти, що таке гендернозумовлене насильство і чому фемінізм - це про рівність, - теми, навколо яких було чимало дискусій і особистих досвідів, які подекуди були нелегкими, але їх розуміння змінює життя назавжди.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Нашій газеті не дали пройти роздержавлення, тож реєстрація видання була скасована. Але сайт газети ми продовжуємо підтримувати. Скажіть, як вплине на нашу ситуацію прийняття Закону України «Про медіа»?»

– Ваша цікавість зрозуміла, бо це перша спроба законодавчого регулювання діяльності онлайн-медіа. Передусім слід зауважити, що законопроект прийнято тільки в першому читанні, тож його норми ще можуть зазнати змін. На жаль, друкованим і онлайн-медіа в законопроекті, незважаючи на його обсяг у 175 сторінок, приділено мало уваги. Проблемою є те, що документ недостатньо чітко прописує, хто підпадає під його дію. Для онлайн медіа там є наступне визначення – «медіа, що поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет, у тому числі з використанням програмного забезпечення та пристроїв для інтерактивних масових комунікацій, крім аудіовізуальних медіа».

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Коли для газет настане обов’язок виконувати Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»?

– Передусім нагадаю, що відповідні вимоги до друкованих засобів масової інформації містяться в статті 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»:
«1. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«На одному з тренінгів йшлося про те, що у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації немає відповідної методики для проведення судової лінгвістичної експертизи. Наша редакція є відповідачем у справі, в якій таку експертизу проведено. Можливо, щось змінилося в законодавстві?»

– Ніяких змін поки що не було, тож можна і надалі констатувати, що відповідних методик, на підставі яких би проводилися судові лінгвістичні експертизи у цивільних справах про дифамацію (синонім до визначення «приниження честі, гідності та ділової репутації», немає.

Одним з нормативних документів, який є правовою підставою для проведення судових експертиз, є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. В цій Інструкції зазначено, що лінгвістична експертиза є видом криміналістичної експертизи. Реєстр методик проведення судових експертиз (знаходиться за посиланням http://rmpse.minjust.gov.ua/), як вбачається з самої назви, містить перелік наявних методик проведення судових експертиз, що пройшли атестацію та були рекомендовані для впровадження в практичну діяльність при проведенні експертиз відповідно до порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2008 №595.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Будь ласка, роз’ясніть, які документи в обов’язковому порядку має здавати до Держархіву приватна редакція протягом своєї поточної діяльності (не ліквідація). Чи змінилися вимоги до нас у зв’язку зі зміною форми власності з комунальної на приватну?»

– Згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» державні органи, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи й організації повинні мати архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних документів, що створюються за час їх діяльності, та використання відомостей, що містяться в цих документах, для службових, виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і законних інтересів громадян.