На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКO. В цій публікації  – продовження відповіді на запитання, чи може редакція оскаржити відмову на запит  про доступ до публічної інформації.

Отже, в продовження теми оскарження порушення права на доступ до публічної інформації детально зупинимося на зверненні до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають право складати протоколи про порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Нашій редакції відмовили у наданні  відповіді на запит про доступ до публічної інформації. Чи можемо ми оскаржити відмову?».

– Закон України «Про доступ до публічної інформації» (надалі Закон) є дієвим інструментом швидкого отримання інформації, але інколи ми стикаємося з ситуаціями, коли не отримуємо відповіді на запити. Чинне законодавство надає механізм не тільки оскаржити порушення права на отримання інформації, а й отримати інформацію, зобов’язавши розпорядника її надати.

Запитувач має право оскаржити не тільки відмову в задоволенні запиту на інформацію, а й також:

• відстрочку задоволення запиту на інформацію;
• ненадання відповіді на запит на інформацію;
• надання недостовірної або неповної інформації;
• несвоєчасне надання інформації;
• невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 України «Про доступ до публічної інформації»;
• інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Про місце і роль жінок у тернопільських медіа йшлося під час Гендерної медіа-кав'ярні у Тернополі. 

Як зазначила координаторка Волинського прес-клубу і керівниця проєкту "Гендерночутливий простір сучасної журналістики" Богдана Стельмах, під час моніторингу тернопільських видань було зафіксовано кілька прикладів стереотипного сприйняття ролі жінок і чоловіків у суспільстві, при чому їх переважна більшість стосується жінок. "У неї дуже глибокі очі, прекрасна посмішка та безкрайня, сповнена добром душа…" (газета "Номер один"), "Ви живете без дружини, а навіть не в кожної жінки такий багатий та доглянутий квітник" (газета "Свобода"), "Якщо ваш батько, дядьки чи брат є успішним політиком або чиновником, тоді це не для вас" (газета "RIA плюс"), "Мар'яна, у минулому професійна і фахова тележурналістка, за доволі короткий час зуміла фактично з нуля створити один з найважливіших підрозділів облдержадміністрації… Про це ми й вирішили поговорити із симпатичною білявкою…" (газета "Свобода")... Цікаво, що такі стереотипні образи містилися лише в друкованих виданнях.

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Дуже прошу допомогти із зразком договору з журналістом газети, щоб я могла його допрацювати відповідно до наших умов. Із спілкування з  колегами-редакторами знаю, що ця тема актуальна зараз для багатьох”.

У діяльності підприємств виникають ситуації, коли є потреба укласти трудовий договір в письмовій формі, в деяких випадках письмова форма є обов’язковою. Згідно частин першої статті 21 Кодексу законів про працю України  «Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін». Частина перша статті 24 цього кодексу зазначає: «Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

Фільм про невидимий бік ІТ-індустрії американської режисерки Сью Вільямс “Навмисна смерть” викликав чимало емоцій у старшокласників нововолинських шкіл та електротехнічого коледжу.

Зліва направо: координаторка фестивалю Богдана Стельмах, директорка Центральної міської бібілотеки Світлана Кухарук